Нарощування кістки при імплантації зубів

Одна з головних перешкод для проведення протезування зубів на імплантатах – дефіцит кісткової тканини на місці дефекту зубного ряду. Однак сьогодні ця проблема вирішувана. Пацієнту проводиться операція, яка спрямована на відшкодування дефіциту кістки (нарощування кісткової тканини при імплантації зубів) або біологічну стимуляцію процесу регенерації кістки. Остеопластика – це новий високотехнологічний напрямок сучасної стоматології, який став активно розвиватися з розвитком імплантології. Сьогодні, завдяки різним видам остеопластики, стоматологи успішно проводять пацієнтам вживлення зубних імплантатів при наявності як незначної, так і сильної резорбції кісткової тканини.

При яких показаннях проводиться нарощування кісткової тканини

Атрофія щелепної кісткової тканини пов’язана з втратою (руйнуванням, видаленням) зубів. Зуби складаються з коронки і кореня, зубні корені зафіксовані в альвеолярному відростку. Ціла система кровоносних судин, нервові стовбури, що пронизують прилягаючі тканини, забезпечують живлення кістки. Щільність і об’єм альвеолярного відростка залежить від багатьох умов. Одна з них – це жувальні навантаження.

Коли пацієнтові видаляють один або декілька зубів, на місці дефекту різко зменшується механічний тиск на кістку. У результаті тонус тканин знижується, запускається процес резорбції (зменшення висоти/товщини) кістки. На нижній щелепі регенеративний процес починається через півроку-рік після втрати зубів, на верхній – протягом перших 2-3 місяців.

Є 3 типи атрофії кісткової тканини:

• горизонтальна – кістка зменшилася по ширині (гребінь кістки став дуже вузьким);
• вертикальна – спад по висоті (гребінь у місці видаленого зуба розташований набагато нижче відносно краю ясен сусідніх зубів);
• комбінована – коли кістка одночасно звужується і зменшується по висоті.

Будь-який тип атрофії служить показанням до проведення остеопластики (нарощування зубної кістки для імплантів). Мета такої операції – збільшення об’єму щелепної кістки в достатній мірі для створення ложа і інтеграції імпланта. Остеопластику можуть виконувати одночасно з установкою імплантата або її проводять, як окреме хірургічне втручання (враховуються клінічні показання і метод лікування). Багатьом пацієнтам така операція дає можливість повернути красу посмішки і відновити функції зубного ряду, використовуючи фізіологічний спосіб заміщення зубів – протезування на імплантатах.

Протипоказання до кісткової пластики:

• онкологічні захворювання;
• остеопороз;
• інфекція в області носоглотки або в організмі;
• гемофілія;
• ВІЛ, інші імунодефіцитні стани.

Також хірургічне втручання протипоказане жінкам при вагітності, у період лактації.

Види кісткових замісників

У стоматології використовують кістковозаміщувальні матеріали різного походження. Застосування того чи іншого матеріалу залежить від ступеня дегенеративних змін кістки, методу остеопластики.

У сучасних умовах існують різні можливості наростити кісткову тканину для імплантації зубів, наприклад, використовуючи матеріали біологічного походження і синтезовані матеріали, які випускаються у вигляді пористих мембран, гранул, готових кісткових блоків.

Основні види замісників кісткової тканини:

• аутогенні – аутотрансплантати, забір яких здійснюють у пацієнта;
• алогенні – донорський матеріал іншої людини;
• ксеногенні – кістковий замісник у вигляді блоків або гранул, виготовлених з кістки тваринного походження;
• алопластичні – синтезовані на основі фосфату кальцію;
• колагенові мембрани – колаген тваринного походження, який використовується для стимуляції росту і відновлення кістки.

Методики остеопластики при імплантації зубів

Існує 4 методи.

Розщеплення кісткового гребеня

Показання:

При множинному протезуванні на імплантатах у разі атрофії кістки по товщині.

Етапи операції:

• 1
  Клаптевий розріз ясен.
• 2
  Поздовжній розпил альвеолярного відростка.
• 3
  Розширення отвору за допомогою свердління інструментом різного діаметру.
• 4
  Установка імплантів.
• 5
  Заповнення порожнеч у порожнині навколо імплантів синтетичним або природним кістковим заміщувачем.
• 6
  Установка резорбованої мембрани.
• 7
  Накладення швів на ясна.
• 8
  Установка тимчасових коронок через 3-6 місяців після остеопластики (коли буде успішно завершений процес регенерації кістки).

Переваги методу:

• можливість проведення пластики кістки і остеоінтеграції імплантату в межах одного хірургічного втручання;
• швидке відновлення тканин;
• не потрібно робити забір кістки для остеопластики у пацієнта.

Пересадка кісткового блоку

Показання:

Велика ступінь атрофії щелепної кістки (будь-який тип резорбції).

Яким чином при імплантації зубів роблять нарощування кісткової тканини шляхом інтеграції кісткового блоку:

• 1
  Підготовка ділянки остеоінтеграції – розріз ясен, підготовка ложа.
• 2
  Забір тканин для трансплантації у пацієнта.
• 3
  Підсаджування аутотрансплантата з фіксацією титановими гвинтами.
• 4
  Установка колагенової мембрани.
• 5
  Накладення швів на ясна.
• 6
  Установка імпланта через півроку-рік після остеопластики.

Переваги:

Оскільки використовується аутогенний матеріал, трансплантат швидко і ефективно приживається.

Спрямована регенерація

Показання:

Незначна ступінь убутку альвеолярного відростка (вертикальна, горизонтальна атрофія).

Етапи нарощування зубної кістки для імплантів:

• 1
  Розріз ясен, щоб забезпечити доступ до кістки.
• 2
  Установка ксеногенного кісткового заміщувача.
• 3
  Покриття зони остеопластики двошаровою резорбованою колагеновою мембраною.
• 4
  Накладення швів.

Переваги:

• немає потреби в додатковому втручанні для забору свого донорського матеріалу;
• можливе проведення остеопластики в ході однієї операції одночасно з установкою імпланта.

Синус-ліфтинг

Показання:

Синус-ліфтинг проводять перед заміщенням верхніх зубів, коли потрібно збільшити об’єм кістки в зоні росту премолярів, молярів (при ризику травмування верхньощелепної пазухи).

Вартість нарощування кісткової тканини при імплантації зубів, тривалість періоду реабілітації після хірургічного втручання залежить від способу синус-ліфтингу.

Це може бути:

• 1
  Закритий с/л. Закладання кісткового заміщувача виконується з боку лунки видаленого зуба, здебільшого одночасно з інтеграцією імплантату. Показаний при мінімальній висоті альвеолярного відростка 5-8 мм. Переваги: ​​менший обсяг робіт, скорочення термінів заміщення втраченого зуба, швидке загоєння тканин.
• 2
  Відкритий. Показаний пацієнтам, у яких діагностовано великий дефіцит кісткової тканини (менше 5 мм). Операція виконується з щічної сторони. Після нарощування кістки має пройти не менше півроку до установки імплантату. Час відновлення кістки залежить від ступеня її убутку до операції.

Скільки коштує нарощування щелепної кістки

Якщо вам показане нарощування зубної кістки для імплантів, вартість хірургічного втручання буде розраховано з урахуванням таких факторів:

• ступінь резорбції кістки;
• технологія кісткової пластики;
• тип кісткового замісника (ціна кісткової тканини при імплантації власного, ксеногенного і синтезованого матеріалу буде різною, також вартість хірургічного втручання залежить від того, чи використовувалися колагенові резорбовані мембрани).

Amel Dental Clinic – стоматологічна клініка в Дніпрі, де використовуються найефективніші технології відновлення дефектів зубного ряду і проводяться всі види остеопластики. На консультації, після огляду, діагностики, лікар визначить оптимальний (індивідуальний) варіант відновлення кістки і розрахує точну вартість операції.